Назад

«Я вийшла на балкон і побачила, що мого будинку більше немає»

Наталії – 47 років, вона мама двох хлопчиків. Разом з чоловіком і дітьми Наталя жила на проспекті Сталеварів в Запоріжжі. Доки однієї жовтневої ночі її будинок знищила російська армія.
<br />
<b>Warning</b>:  Illegal string offset 'alt' in <b>/home/mashaf/mashafund.org.ua/www/wp-content/themes/masha-fund/single.php</b> on line <b>131</b><br />
6

Наталії – 47 років, вона мама двох хлопчиків. Разом з чоловіком і дітьми Наталя жила на проспекті Сталеварів в Запоріжжі. Доки однієї жовтневої ночі її будинок знищила російська армія. Зараз Наталя разом з дітьми проходить програму реабілітації жінок, які постраждали від війни, «Незламна мама». 

Наталя змогла розповісти нам свою історію після майже трьох тижнів реабілітації в таборі «Незламної мами» на спільній зміні «Фонду Маша» та Благодійного фонду DO IT TOGETHER, який є частиною Гуманітарного проекту Saving Lives. Але навіть після багатьох годин роботи з психологом Наталя плакала під час нашої розмови: 

– Коли почалася велика війна, ми, як і більшість, були в жаху. Але я все одно вірила, що в Запоріжжі ми в безпеці. Наш будинок – у самому серці міста, на проспекті Сталеварів. Поряд немає військових чи енергетичних об’єктів. Я була впевнена, що з нами нічого не станеться. Але ми все одно привчили дітей по тривозі виходити в коридор – ховатися за двома стінами.

Вночі 6 жовтня ми прокинулися від дуже потужного вибуху. Вибило вікна, все було в склі. Ми з дітьми та чоловіком, який ночував в сусідній кімнаті, вилетіли в коридор. Тоді пролунав другий вибух. Ще страшніший, ще гучніший, ще більш руйнівний… Стіна в кімнаті, де спав чоловік, обрушилася, якби він не вибіг звідти за кілька секунд до того, то залишився б під завалами. Зі стін посипалася штукатурка, меблі попадали. Щось почало шипіти, я злякалась, що це газ. У ті секунди думала, що ми помремо. Що це кінець. Дітей трясло, я не можу передати словами, в якому вони були стані.

Потім ми намагалися відкрити вхідні двері, але вони були завалені. Квартири напроти не існувало, як і сходів. Але ми цього не розуміли. Коли приїхали рятувальники, і ми вийшли на залишки балкону, щоб вони могли нас спустити вниз, я побачила, що мого будинку більше немає. З собою я взяла найважливіше – білизну і… борщ. Рятувальник дуже здивувався, що таке важке в мене сумці. Але ж я мама, я мала нагодувати своїх дітей попри все.

Ми переїхали на дачу, навчилися топити пічку. Живемо там і зараз, бо залишки нашого будинку знесуть. Багато наших сусідів загинули. Ми чудом вижили. Наша квартира на третьому поверсі вистояла, а всі навколо – ні.

Після цього мій старший син, Ярік, став заїкатися. А молодший, Саша, почав боятися залишатися один у кімнаті, я постійно маю бути поряд. Коли вони чули сирену, то забивалися під стіл. Я довго думала, що війна на мене не вплинула, бо я сильна жінка. Аж поки не зрозуміла, що при невеликій своїй вазі схудла на 10 кілограмів.

Психологи «Незламної мами» повернула нас до життя. Мої діти розслабилися, вони знову почали посміхатися, бешкетувати. Я ніколи не думала, що буду радіти їхнім бешкетам. Коли я надсилаю близьким наші фото з табору, вони пишуть у відповідь: «Наталю, ти ж посміхаєшся! Нарешті!». Я почала набирати вагу. Але головне, тут я навчилася розуміти свої емоції та почуття, розуміти, що зі мною відбувається, навчилася стабілізувати себе під час стресу. І я точно знаю: ми виживемо, вистоїмо. Війна зламала наші плани на майбутнє, але не зламає нас.

Про проєкт:

Програма реабілітації «Незламна мама» спеціально розроблена спеціалістами з психології та посттравматичних синдромів для жінок та дітей, що постраждали від війни. Це 3-тижневий офлайн-табір, де з учасниками проєкту працюють психологи, а потім – онлайн-підтримка протягом трьох місяців. Зміна, на якій реабілітацію проходила наша героїня, була організована «Фондом Маша» разом із Благодійним фондом DO IT TOGETHER, який є частиною Гуманітарного проекту Saving Lives від Групи Метінвест. Підтримати проєкт можна тут:

 

Останні новини