Як допомогти, коли близька людина зникла безвісти: про досвід невизначеної втрати

Невизначена втрата – це стан, у якому людина живе між надією і страхом, між очікуванням і горем. Це особливий вид втрати, коли близька людина фізично відсутня, але її доля залишається невідомою: вона зникла безвісти, перебуває в полоні чи не виходить на зв’язок.

Психіка зависає між двома полярними процесами: з одного боку – плекання надії, пошуки, очікування зустрічі; з іншого – біль і горювання через втрату. Ці стани змінюють один одний, виснажують і часто викликають провину за власні думки – ніби не можна одночасно сподіватися і сумувати.

Люди, які переживають невизначену втрату, живуть у стані хронічного горя. Воно не має кінця, бо немає відповіді. Вони можуть мати труднощі зі сном і харчуванням, відкладати життя «на потім», почуватися спустошеними, пригніченими, відірваними від світу.

Різні почуття в одній сім’ї – це нормально. У межах однієї родини хтось може продовжувати вірити, що зниклий знайдеться, а інший вже проживає горе. Важливо давати кожному право на власний спосіб переживати. Ніхто не повинен відчувати провину чи сором за те, що вірить або що починає приймати втрату. Підтримка в таких ситуаціях полягає не в тому, щоб переконати чи «наставити», а в тому, щоб бути поруч і витримати різні емоції людини.

Як можна підтримати:

• Давайте простір для почуттів, навіть якщо вони суперечливі.
• Якщо людина ділиться провиною чи соромом, не намагайтеся переконати її, що «все добре». Просто вислухайте.
• Нагадуйте, що в житті можуть співіснувати і біль, і радість, і що життя триває, навіть коли частина серця болить.
• Якщо людина хоче символічно попрощатися, навіть без відомостей про тіло, підтримайте її в цьому: пригадайте разом, якою була зникла людина, що для вас означає цей зв’язок.
• Якщо людина продовжує пошуки, допоможіть подумати, які ще кроки можливі, як берегти сили.
• Запитуйте: «Як я можу тебе підтримати зараз?», «Що б тобі допомогло?»
• Іноді найкраща підтримка – просто бути поруч, мовчки. А іноді – допомогти в побуті: забрати дитину, приготувати їжу, підвезти.

Чого не варто казати:

• «Може, вже час відпустити».
• «Треба бути сильною».
• «Ти маєш рухатися далі».
• «Напевно, його вже немає».
• «У когось ситуація ще гірша».

Такі слова лише посилюють біль. Бо в ситуації невизначеності немає «правильного» способу відчувати чи діяти.

Чому важливо бути не самій

Люди, які переживають невизначену втрату, часто залишаються наодинці з болем. Їм може здаватися, що ніхто не розуміє їхніх почуттів. Але зустріч із тими, хто має схожий досвід, може стати джерелом підтримки та сили.

У Центрі ментального відновлення «Незламна» психологи працюють з темою невизначеної втрати індивідуально, а також проводять групи психологічної підтримки для жінок, які мають безвісти зниклих рідних.
Ви знайдете простір, де можна говорити, мовчати, плакати чи просто бути поруч. Де ніхто не змушує «рухатися далі», а просто слухає і розуміє. Де поступово з’являється змога знову дихати, помічати життя навколо й відчувати опору під ногами.

Ми допомагаємо віднайти внутрішні сили, прийняти різні стани, відчути, що ви не самі у своїй історії.

Щоб отримати допомогу, напишіть нам у будь-який месенджер +380951470209 або заповніть форму за посиланням:
🔗 https://forms.gle/3BcLFQXwAu2dJjKr8