І саме групи підтримки стають тим місцем, де можна видихнути, бути почутою й відчути: ти не сама. Про те, чому цей формат допомагає та як працює, розповідає методистка програми «Провідники змін. Рівний рівному» від «Фонду Маша» Ольга Коптєва.
Як групи підтримки допомагають жінкам
Рік тому «Фонд Маша» навчив випускниць своїх програм фасилітаторству, щоб вони могли створювати у своїх містах і громадах власні групи підтримки. Це жінки, які самі пройшли через травматичний досвід, опанували знання та практики групової динаміки й сьогодні допомагають іншим відновлюватися.
Нині за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), Фонд підтримує ці групи та сприяє їх розвитку. WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
Тож як працюють групи підтримки й за рахунок чого допомагають? По-перше, це безпечний простір, де люди з подібним досвідом можуть чесно говорити про переживання та отримати розуміння без осуду. Саме така атмосфера рівності та прийняття робить групи ефективним інструментом емоційної стабілізації.
– У групі з’являється відчуття спільності: я не сама, є люди, які мене розуміють, а значить, я точно впораюся, – пояснює методистка програми «Провідники змін. Рівний рівному» від «Фонду Маша» Ольга Коптєва.
Основний ефект груп – у віддзеркаленні досвіду. Коли одна учасниця ділиться тим, через що проходить, інша може впізнати себе й побачити, що її реакції – нормальні, природні та типові для людини, яка переживає травму.
– У групі ти бачиш, що не сама у своєму болю чи розгубленості. Це знижує тривогу, сором і внутрішнє самозвинувачення. Жінка починає розуміти: те, що я відчуваю, нормально, адже те саме відчувають і інші, – пояснює психологиня Ольга Коптєва.
Як працює група підтримки
Група стає «контейнером для емоцій»: сюди можна принести біль, тривогу чи безсилля й розділити їх з іншими замість того, щоб тримати всередині. У колі рівних можна проговорити те, що іноді важко сказати рідним, – без страху бути знеціненою.
Особливу роль у роботі відіграють фасилітаторки, які ведуть групи підтримки. Багато з них самі пройшли через травматичний досвід, тому тонко відчувають тригери, динаміку групи та невидимі моменти, які можуть вплинути на стан учасниць. Проте ключове – мати достатній ресурс і опрацьований власний досвід, щоб підтримувати інших, а не «горіти» разом із групою.
У проєкті «Провідники змін. Рівний рівному» фасилітаторками стали, в тому числі, випускниці інших програм «Фонду Маша», які самі пережили травматичний досвід, стабілізували свій стан і навчилися працювати з власним болем. Завдяки цьому вони можуть бути поруч з іншими жінками максимально емпатично та безоціночно, бо говорять з позиції людини, яка «була там» і знає шлях назовні.
– Я на собі відчула, як це – бути дружиною військового. Жити в постійному страху і невідомості, ставати опорою для родини. Я знаю, як змінюється сімейний уклад родин військових і тому розумію жінок, які приходять до мене на групи підтримки для дружин та коханих військових, можу створити для них безпечний і довірливий простір, – розповідає фасилітаторка Юлія Федотова з Жовтих Вод. – І спираючись на власний досвід, пропоную варіанти підтримки, які можуть стати в нагоді іншим учасницям.
Кому варто звернутися до групи підтримки
Групи підтримки особливо корисні для людей, які:
– Група дає людині можливість відчути підтримку й стабілізувати свій стан через контакт з іншими. Це дуже потрібний ресурс у час війни, – наголошує методистка проєкту Ольга Коптєва.
Коли група підтримки не допоможе
Але важливо пам’ятати, групи підтримки – це не чарівна пігулка. Вони не замінюють психолога чи психіатра. Їх мета – стабілізація, підтримка, відновлення сил. Але якщо в людини довше за 2-3 тижні спостерігаються наступні симптоми, варто звернутися до фахівців – психологів чи психіатрів.
– Група не лікує розлади. Вона допомагає відчути, що ти не сама, а психолог уже розбирає глибинні причини й допомагає стабілізувати життя, – підсумовує Ольга Коптєва.
Про проєкт «Провідники змін. Рівний рівному»
У 2024 році «Фонд Маша» запустив напрям психологічної взаємопідтримки у форматі «Рівний рівному». Із 300 учасниць програм і проєктів Фонду ми відібрали групу жінок, яка впродовж трьох місяців проходила інтенсивне навчання на фасилітаторів-ведучих груп підтримки, щоби мати навички першої психологічної допомоги у своїх громадах.
30 випускниць проекту отримали стипендії для проведення груп підтримки для жінок у своїх громадах у восьми областях України – у східних та південних регіонах, що перебувають поблизу чи безпосередньо в зоні бойових дій та щоденних обстрілів. Наші фасилітаторки загалом провели понад 400 сесій груп підтримки, що перевищило початкові очікування.
Восени 2025 року, за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), «Фонд Маша» продовжив роботу з групами підтримки. Наразі групи підтримки «Рівний рівному» проходять у шести громадах Дніпропетровської, Миколаївської та Чернігівської областей.
ДОВІДКА
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно для підтримки участі жінок у процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який терміново мобілізує необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, що постраждали від кризи.
