Майже позаду ще один непростий і виснажливий рік. Ми всі дуже втомились, і сил та настрою на свято, здається, просто немає. Але не треба чекати, що воно звідкись з’явиться в останню мить. Створіть його самостійно.
– Наша психіка працює наступним чином: спочатку пробуджується бажання, воно породжує намір, той у свою чергу – дію, дія викликає радість, а радість дає енергію вже на нові бажання, наміри та дії, – розповідає керівниця психологічного напряму Катерина Тімакіна. – Але якщо бажання не виникає, а без нього немає й енергії на дію та наступну радість, ми можемо оминути етап «бажань». І одразу почати робити те, що завжди приносило задоволення. Наш мозок памʼятає, що ялинкові вогники в дитинстві приносили щастя. Тому розбір іграшок та прикрашання навіть маленької хвойної гілочки повертає нас у часи, коли світ був певним і надійним, туди, де жила радість.
Тож не чекайте на диво, а згадайте всі ритуали, які дарували вам справжню передноворічну радість. І спробуйте їх повторити. Не треба виконувати програму на 101%. Почніть з маленького: дістаньте улюблені гірлянди чи свічки та запаліть їх. Чи покращився ваш стан хоча б на 5%? Продовжуйте прикрашати кімнату. Увімкніть колядки. Чи радує це? Пропонуйте своїй внутрішній дитині різні «подарунки» – новорічні ритуали і прислухайтесь, чи відгукується. Ви обовʼязково знайдете той формат святкового настрою, який потрібен вам зараз.
– Та якщо це не спрацює, і ви відчуєте, що єдине ваше бажання – побути з собою, дозвольте собі це, – радить психологиня Катерина Тімакіна. – Святкування не має бути примусом, а небажання святкувати не робить вас якоюсь не такою людиною. Відчувати, що зараз час сумувати та горювати, а не пити шампанське – сміливо й чесно по відношенню до себе та своєї історії. Це нормально. І нехай уміння чути свої потреби і бути доброю з собою стане звичкою, яку ви заберете в новий рік.
