З початком великої війни українські громадські організації спільно з державою створили велику систему підтримки. Кожен у цій «машині» відповідає за свою частину роботи. Наприклад, «Фонд Маша» – за психологічну підтримку, інші – за правову, треті – за медичну. Щоб у результаті людина, яка потребує допомоги, отримала її в повному обсязі.
В документалці «Лицарі правозахисту» також йшлося про спільну роботу «Фонду Маша» та ГО «Блакитний птах» у підтримці українців, звільнених з російського полону.
– «Блакитний птах» – унікальна організація, яка зайняла дуже важливу нішу в нашому суспільстві. Тому для мене велика честь бути частиною документального фільму, який розповідає про роботу команди «Блакитного птаха», та поділитися історією нашої співпраці, – говорить директорка «Фонду Маша» Тетяна Мураткіна. – Це більше, ніж просто історія про допомогу — це свідчення людяності, незламності та віри в те, що добро завжди перемагає. У фільмі ми бачимо, як звичайні люди роблять надзвичайні речі, допомагаючи звільненим з полону почати нове життя. Цей проєкт надихає і показує, як важливо залишатися людяними навіть у найскладніші часи.
Документальний фільм розповідає історію створення та роботи «Блакитного птаха», про людей, яким допомагає організація, та про співпрацю з іншими ГО.
– Підтримуючи людей, які пережили полон, я підтримую людей, які вже вижили, – говорить у документалці керівниця ГО «Блакитний птах» Ганна Мокроусова. – Я щоразу зустрічаю людей, які вже пережили і змогли впоратися з найгіршим досвідом у своєму житті. Весь інший шлях – це той шлях, на якому ми можемо підтримувати та допомагати.
«Фонд Маша» співпрацює з «Блакитним птахом» з 2023 року. За цей час через нашу програму психоемоційної стабілізації «Незламна мама» та Центр ментального відновлення «Незламна» пройшли десятки жінок, звільнених з полону.
– Треба знати й розуміти нюанси роботи з такими жінками та їхніми родинами. Немає однозначної відповіді, скільки потрібно часу, щоб допомогти, адже кожна жінка – індивідуальність, і підхід до неї теж індивідуальний. Кожна історія – це рана, яку дуже важко загоювати, – говорить директорка «Фонду Маша» Тетяна Мураткіна. – В когось є дуже сильний внутрішній ресурс, у когось – підтримка родини. І в таких випадках впоратися з тим, що пережили, значно простіше.
На жаль, не всі люди, які потребують психологічної допомоги, звертаються по неї.
– Якщо людина почувається самотньою, якщо з’являються песимістичні думки, якщо людина пережила травматичні події і вважає, що зможе все просто забути… Це так не працює, – говорить Тетяна Мураткіна. – Зрештою травма проявиться через психосоматику і все одно залишиться. І через будь-який тригер людина знову повернеться в ту травматичну подію. Тому травму треба пережити. І ми можемо з цим допомогти.
