Те, що роблять російські війська на окупованих територіях України, можна назвати одним словом – геноцид. Українські правоохоронці розслідують 75 000 воєнних злочинів, серед яких вбивства, тортури та інші види знущань, сексуальне насильство, обстріли і руйнування житла, лікарень, цивільної інфраструктури.
«Фонд Маша» разом з Офісом Генпрокурора розпочав велику і надважливу справу – психоемоційну реабілітацію жінок та дітей, які пережили воєнні злочини, в тому числі, сексуальне насильство. З першими родинами вже працюють психологи програми «Незламна мама». Але мета співпраці – не просто допомогти постраждалим, а ще й заохотити всіх, хто пережив наругу російських військових, розповісти про це і дати свідчення проти кривдників.
– Росія широко використовує насильство, зокрема сексуальне, як знаряддя війни, – говорить прокурорка у справах сексуального насильства Офісу Генпрокурора України Ірина Діденко. – Після деокупації територій на Сході та Півдні ми бачимо чіткий паттерн — всюди, де стояли російські військові, є випадки сексуального насильства: зґвалтування, спроб та погроз зґвалтування, каліцтва або насильства над статевими органами, примусового оголення та примусу дивитися на сексуальну наругу над близькими тощо.
Зараз у таборі «Незламної мами» заново вчаться жити 13-ть родин. Перед початком роботи з ними психологи «Незламної мами» пройшли додаткове навчання в одному з навчальних центрів МАШАВ Кармель в Ізраїлі, де ознайомилися з досвідом колег та ізраїльською системою ментальної допомоги населенню.
– До нашої «Незламної мами» прибули родини з Херсонської, Харківської, Київської областей. Всюди, де була окупація, було пекло, – говорить співзасновниця «Фонду Маша» Маша Єфросиніна. – У цю хвилину наші психологи роблять усе можливе, щоб повернути їм бажання жити. Ми не можемо викреслити з пам’яті цих дівчат і жінок жахливі звірства російських військових, але можемо навчити жити після пережитого, нагадати, що вони не самі. А наша з вами задача, задача суспільства – показати цим людям, що нам не байдуже, що вони не винні в тому, що з ними сталося, що, боронь Боже, їх не можна цькувати. А тема насильства – не щось соромне, що треба замовчувати. Про це треба говорити, а з цією травмою треба працювати!
«Фонд Маша» не зупиниться і продовжить повертати до життя українок, які постраждали він воєнних злочинів росіян. І ми хочемо звернутися до всіх, хто пережив насильство, в тому числі сексуальне: звертайтеся до прокуратури, звертайтеся до правоохоронних органів. Злочинці мають бути покарані.
