
Подія об’єднала представників урядів, міжнародних організацій і громадянського суспільства для обговорення довгострокових рішень щодо подолання структурних причин вразливості жінок і дівчат під час конфліктів і гуманітарних криз. Серед доповідачів були міністерка соціального забезпечення Фінляндії Санні Гран-Лаасонен, заступниця Генерального секретаря ООН та виконавча директорка UNFPA Дієне Кейтa, а також заступниця Генерального секретаря ООН і спеціальна представниця ООН з питань сексуального насильства у конфліктах Праміла Паттен.
Під час дискусії учасники обговорили вплив збройних конфліктів на здоров’я жінок і дівчат, зокрема ментальне здоров’я, доступ до медичних послуг та ризики гендерно зумовленого насильства.
Оксана Нечипоренко представила досвід роботи «Фонду Маша» з жінками, які пережили травматичний досвід війни в Україні. За її словами, наслідки психологічної травми накопичуються, якщо люди не отримують своєчасної фахової допомоги, тому програми Фонду поєднують кризову та довгострокову підтримку.
«Відновлення після травми потребує часу. Наші програми допомагають жінкам відновити внутрішню стійкість і повернути контроль над власним життям. Вони базуються на принципах безпеки, добровільності, конфіденційності та поваги до гідності кожної учасниці», – зазначила Оксана Нечипоренко.
Програми Фонду включають індивідуальну психологічну терапію, групову підтримку та травмоорієнтовані практики – тілесно-орієнтовану терапію, арттерапію, mindfulness і техніки заземлення. Такі підходи допомагають жінкам поступово перейти від «режиму виживання» до емоційної стабільності.
Під час виступу Нечипоренко також наголосила, що жінки під час війни часто є однією з найбільш вразливих груп населення, але за умови належної підтримки вони стають лідерками змін і відіграють ключову роль у відновленні суспільства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже половина людей, які залишаються в Україні, стикаються з проблемами психічного здоров’я. У 39% українців уже діагностовані розлади, пов’язані з хронічним стресом, а в прифронтових регіонах рівень тривожності сягає 72%.
Серед інших наслідків війни експертка назвала зростання гендерно зумовленого насильства, економічну нестабільність, вимушене переміщення, погіршення репродуктивного та материнського здоров’я, а також довгострокові демографічні втрати.
